- розбуркотітися
- -очу́ся, -оти́шся, док., розм.Почати багато буркотіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розбуркотітися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
розбуркотітися — [розбуркоут’і/тиес а] коучу/с а, коти/с :а, коти/ц :а, котиемо/с а, котиете/с а, кот а/ц :а; нак. коти/с а, коут і/ц :а … Орфоепічний словник української мови